| | | | |
| обезплі́днений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезплі́днений | обезплі́днена | обезплі́днене | обезплі́днені |
| родовий | обезплі́дненого | обезплі́дненої | обезплі́дненого | обезплі́днених |
| давальний | обезплі́дненому | обезплі́дненій | обезплі́дненому | обезплі́дненим |
| знахідний | обезплі́днений, обезплі́дненого | обезплі́днену | обезплі́днене | обезплі́днені, обезплі́днених |
| орудний | обезплі́дненим | обезплі́дненою | обезплі́дненим | обезплі́дненими |
| місцевий | на/в обезплі́дненому, обезплі́дненім | на/в обезплі́дненій | на/в обезплі́дненому, обезплі́дненім | на/в обезплі́днених |
