| обезплі́днити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезплі́днити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезплі́днімо, обезплі́днім | |
| 2 особа | обезплі́дни | обезплі́дніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезплі́дню | обезплі́днимо, обезплі́дним |
| 2 особа | обезплі́дниш | обезплі́дните |
| 3 особа | обезплі́днить | обезплі́днять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезплі́днив | обезплі́днили |
| жін.р. | обезплі́днила | |
| сер.р. | обезплі́днило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезплі́днений | ||
| Безособова форма | ||
| обезплі́днено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезплі́днивши | ||