| | |
| обзоло́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обзоло́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обзоло́чуймо |
| 2 особа | обзоло́чуй | обзоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обзоло́чуватиму | обзоло́чуватимемо, обзоло́чуватимем |
| 2 особа | обзоло́чуватимеш | обзоло́чуватимете |
| 3 особа | обзоло́чуватиме | обзоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обзоло́чую | обзоло́чуємо, обзоло́чуєм |
| 2 особа | обзоло́чуєш | обзоло́чуєте |
| 3 особа | обзоло́чує | обзоло́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обзоло́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обзоло́чував | обзоло́чували |
| жін. р. | обзоло́чувала |
| сер. р. | обзоло́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обзоло́чуваний |
| Безособова форма |
| обзоло́чувано |
| Дієприслівник |
| обзоло́чувавши |
