| | |
| обква́цятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обква́цятися, обква́цятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обква́цяймося, обква́цяймось |
| 2 особа | обква́цяйся, обква́цяйсь | обква́цяйтеся, обква́цяйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обква́цяюся, обква́цяюсь | обква́цяємося, обква́цяємось, обква́цяємся |
| 2 особа | обква́цяєшся | обква́цяєтеся, обква́цяєтесь |
| 3 особа | обква́цяється | обква́цяються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обква́цявся, обква́цявсь | обква́цялися, обква́цялись |
| жін.р. | обква́цялася, обква́цялась |
| сер.р. | обква́цялося, обква́цялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обква́цявшись |
