| | |
| обко́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́чуймо |
| 2 особа | обко́чуй | обко́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́чуватиму | обко́чуватимемо, обко́чуватимем |
| 2 особа | обко́чуватимеш | обко́чуватимете |
| 3 особа | обко́чуватиме | обко́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́чую | обко́чуємо, обко́чуєм |
| 2 особа | обко́чуєш | обко́чуєте |
| 3 особа | обко́чує | обко́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́чував | обко́чували |
| жін. р. | обко́чувала |
| сер. р. | обко́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обко́чуваний |
| Безособова форма |
| обко́чувано |
| Дієприслівник |
| обко́чувавши |
