| | |
| обло́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обло́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обло́влюймо |
| 2 особа | обло́влюй | обло́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обло́влюватиму | обло́влюватимемо, обло́влюватимем |
| 2 особа | обло́влюватимеш | обло́влюватимете |
| 3 особа | обло́влюватиме | обло́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обло́влюю | обло́влюємо, обло́влюєм |
| 2 особа | обло́влюєш | обло́влюєте |
| 3 особа | обло́влює | обло́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обло́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обло́влював | обло́влювали |
| жін. р. | обло́влювала |
| сер. р. | обло́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обло́влюваний |
| Безособова форма |
| обло́влювано |
| Дієприслівник |
| обло́влювавши |
