| | |
| обпері́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпері́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпері́зуймо |
| 2 особа | обпері́зуй | обпері́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпері́зуватиму | обпері́зуватимемо, обпері́зуватимем |
| 2 особа | обпері́зуватимеш | обпері́зуватимете |
| 3 особа | обпері́зуватиме | обпері́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпері́зую | обпері́зуємо, обпері́зуєм |
| 2 особа | обпері́зуєш | обпері́зуєте |
| 3 особа | обпері́зує | обпері́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпері́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпері́зував | обпері́зували |
| жін. р. | обпері́зувала |
| сер. р. | обпері́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обпері́зуваний |
| Безособова форма |
| обпері́зувано |
| Дієприслівник |
| обпері́зувавши |
