| обряди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обряди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обряді́мо, обряді́м | |
| 2 особа | обряди́ | обряді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обряджу́ | обря́димо, обря́дим |
| 2 особа | обря́диш | обря́дите |
| 3 особа | обря́дить | обря́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обряди́в | обряди́ли |
| жін.р. | обряди́ла | |
| сер.р. | обряди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обря́джений | ||
| Безособова форма | ||
| обря́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| обряди́вши | ||