| обтюра́торний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обтюра́торний | обтюра́торна | обтюра́торне | обтюра́торні |
| родовий | обтюра́торного | обтюра́торної | обтюра́торного | обтюра́торних |
| давальний | обтюра́торному | обтюра́торній | обтюра́торному | обтюра́торним |
| знахідний | обтюра́торний | обтюра́торну | обтюра́торне | обтюра́торні |
| орудний | обтюра́торним | обтюра́торною | обтюра́торним | обтюра́торними |
| місцевий | на/в обтюра́торному, обтюра́торнім | на/в обтюра́торній | на/в обтюра́торному, обтюра́торнім | на/в обтюра́торних |