| обу́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обу́тий | обу́та | обу́те | обу́ті |
| родовий | обу́того | обу́тої | обу́того | обу́тих |
| давальний | обу́тому | обу́тій | обу́тому | обу́тим |
| знахідний | обу́тий, обу́того | обу́ту | обу́те | обу́ті, обу́тих |
| орудний | обу́тим | обу́тою | обу́тим | обу́тими |
| місцевий | на/в обу́тому, обу́тім | на/в обу́тій | на/в обу́тому, обу́тім | на/в обу́тих |
| [рідко] | ||||