одини́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одини́чний | одини́чна | одини́чне | одини́чні |
родовий | одини́чного | одини́чної | одини́чного | одини́чних |
давальний | одини́чному | одини́чній | одини́чному | одини́чним |
знахідний | одини́чний, одини́чного | одини́чну | одини́чне | одини́чні, одини́чних |
орудний | одини́чним | одини́чною | одини́чним | одини́чними |
місцевий | на/в одини́чному, одини́чнім | на/в одини́чній | на/в одини́чному, одини́чнім | на/в одини́чних |