| оконфу́зитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оконфу́зитися, оконфу́зитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оконфу́зьмося, оконфу́зьмось | |
| 2 особа | оконфу́зься | оконфу́зьтеся, оконфу́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оконфу́жуся, оконфу́жусь | оконфу́зимося, оконфу́зимось, оконфу́зимся |
| 2 особа | оконфу́зишся | оконфу́зитеся, оконфу́зитесь |
| 3 особа | оконфу́зиться | оконфу́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оконфу́зився, оконфу́зивсь | оконфу́зилися, оконфу́зились |
| жін.р. | оконфу́зилася, оконфу́зилась | |
| сер.р. | оконфу́зилося, оконфу́зилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оконфу́зившись | ||