| | |
| ослу́хатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослу́хатися, ослу́хатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослу́хаймося, ослу́хаймось |
| 2 особа | ослу́хайся, ослу́хайсь | ослу́хайтеся, ослу́хайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослу́хаюся, ослу́хаюсь | ослу́хаємося, ослу́хаємось, ослу́хаємся |
| 2 особа | ослу́хаєшся | ослу́хаєтеся, ослу́хаєтесь |
| 3 особа | ослу́хається | ослу́хаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ослу́хався, ослу́хавсь | ослу́халися, ослу́хались |
| жін.р. | ослу́халася, ослу́халась |
| сер.р. | ослу́халося, ослу́халось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ослу́хавшись |
