Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment У кутку, праворуч від дверей, стояв сяк-так збитий тапчан з кинутим на нього снопом соломи; біля віконця притулився такий же збитий з дощок стіл, на якому лежали дві-три книги в шкіряних товстих оправах і велика проскура. … Проскура була черства, та молоді зуби ченця легко її дрибушили.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment воском, і проскурами, й старими книгами, і ще чимсь сухим і гарним, наче зіллям яким, звук, правда, одступивсь: причаївся, тільки вона знала, що надворі він знов на неї чигатиме, —
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment моїм родителям; от їм і проскура свята, і нехай до мене прибудуть, коли ще проживу на світі, бо тільки моєї і думки, тільки й помишленія, щоб швидше бути укупі з Марусею».
ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ СУБАЛЬПІЙСЬКОГО І АЛЬПІЙСЬКОГО ВИСОКОГІР’Я ЧОРНОГІРСЬКОГО МАСИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ Posted on by / 0 Comment Проскура (1968) ґрунти полонинського поясу назвали гірсько-лучно-буроземними та гірсько-торфувато-буроземними.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment За їжу була мені проскура одна, і то через день, і води пив у міру.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Вона нi об чiм уже бiльше не думала, аби скорiше скiнчилася служба i щоб їй хоч надвiр вийти прохолодитися, бо та прохолода, що йшла в дверi, зовсiм її не прохолоджала, а ця проскура наче прикувала її на одному мiсцi.
