| офа́рблюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | офа́рблюватися, офа́рблюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | офа́рблюймося, офа́рблюймось | |
| 2 особа | офа́рблюйся, офа́рблюйсь | офа́рблюйтеся, офа́рблюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офа́рблюватимуся, офа́рблюватимусь | офа́рблюватимемося, офа́рблюватимемось, офа́рблюватимемся |
| 2 особа | офа́рблюватимешся | офа́рблюватиметеся, офа́рблюватиметесь |
| 3 особа | офа́рблюватиметься | офа́рблюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офа́рблююся, офа́рблююсь | офа́рблюємося, офа́рблюємось, офа́рблюємся |
| 2 особа | офа́рблюєшся | офа́рблюєтеся, офа́рблюєтесь |
| 3 особа | офа́рблюється | офа́рблюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| офа́рблюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | офа́рблювався, офа́рблювавсь | офа́рблювалися, офа́рблювались |
| жін. р. | офа́рблювалася, офа́рблювалась | |
| сер. р. | офа́рблювалося, офа́рблювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| офа́рблювавшись | ||