| очеви́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очеви́дний | очеви́дна | очеви́дне | очеви́дні |
| родовий | очеви́дного | очеви́дної | очеви́дного | очеви́дних |
| давальний | очеви́дному | очеви́дній | очеви́дному | очеви́дним |
| знахідний | очеви́дний | очеви́дну | очеви́дне | очеви́дні |
| орудний | очеви́дним | очеви́дною | очеви́дним | очеви́дними |
| місцевий | на/в очеви́дному, очеви́днім | на/в очеви́дній | на/в очеви́дному, очеви́днім | на/в очеви́дних |