Штир Posted on by / 0 Comment штир – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний штир штирі́ родовий штиря́ штирі́в давальний штирю́, штире́ві штиря́м знахідний штир штирі́ орудний штире́м штиря́ми місцевий на/у штирі́, штирю́ на/у штиря́х кличний шти́рю* штирі́*
Штиряти Posted on by / 0 Comment штиря́в штиря́ли жін. … штиря́ла сер. … штиря́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник штиря́вши
Штирок Posted on by / 0 Comment штиро́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний штиро́к штирки́ родовий штирка́ штиркі́в давальний штирку́, штирко́ві штирка́м знахідний штиро́к штирки́ орудний штирко́м штирка́ми місцевий на/у штирку́, штирко́ві на/у штирка́х кличний штирку́* штирки́*
Штирхати Posted on by / 0 Comment штирха́в штирха́ли жін. … штирха́ла сер. … штирха́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник штирха́вши
Штиркати Posted on by / 0 Comment штирка́в штирка́ли жін. … штирка́ла сер. … штирка́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник штирка́вши
Штирнути Posted on by / 0 Comment штирну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив штирну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа штирні́мо, штирні́м 2 особа штирни́ штирні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа штирну́ штирне́мо, штирне́м 2 особа штирне́ш штирне́те 3 особа штирне́ штирну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … штирну́в штирну́ли жін.р.
