| | |
| ошу́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ошу́куватися, ошу́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ошу́куймося, ошу́куймось |
| 2 особа | ошу́куйся, ошу́куйсь | ошу́куйтеся, ошу́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошу́куватимуся, ошу́куватимусь | ошу́куватимемося, ошу́куватимемось, ошу́куватимемся |
| 2 особа | ошу́куватимешся | ошу́куватиметеся, ошу́куватиметесь |
| 3 особа | ошу́куватиметься | ошу́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошу́куюся, ошу́куюсь | ошу́куємося, ошу́куємось, ошу́куємся |
| 2 особа | ошу́куєшся | ошу́куєтеся, ошу́куєтесь |
| 3 особа | ошу́кується | ошу́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ошу́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ошу́кувався, ошу́кувавсь | ошу́кувалися, ошу́кувались |
| жін. р. | ошу́кувалася, ошу́кувалась |
| сер. р. | ошу́кувалося, ошу́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ошу́кувавшись |
