рівноможли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівноможли́вий | рівноможли́ва | рівноможли́ве | рівноможли́ві |
родовий | рівноможли́вого | рівноможли́вої | рівноможли́вого | рівноможли́вих |
давальний | рівноможли́вому | рівноможли́вій | рівноможли́вому | рівноможли́вим |
знахідний | рівноможли́вий, рівноможли́вого | рівноможли́ву | рівноможли́ве | рівноможли́ві, рівноможли́вих |
орудний | рівноможли́вим | рівноможли́вою | рівноможли́вим | рівноможли́вими |
місцевий | на/у рівноможли́вому, рівноможли́вім | на/у рівноможли́вій | на/у рівноможли́вому, рівноможли́вім | на/у рівноможли́вих |