| рішене́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (вирок суду, постанова, рішення) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | рішене́ць | рішенці́ |
| родовий | рішенця́ | рішенці́в |
| давальний | рішенцю́, рішенце́ві | рішенця́м |
| знахідний | рішене́ць | рішенці́ |
| орудний | рішенце́м | рішенця́ми |
| місцевий | на/у рішенці́, рішенцю́ | на/у рішенця́х |
| кличний | рішенцю́* | рішенці́* |
| [рідко] |