| роздзя́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | роздзя́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роздзя́плюймо | |
| 2 особа | роздзя́плюй | роздзя́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роздзя́плюватиму | роздзя́плюватимемо, роздзя́плюватимем |
| 2 особа | роздзя́плюватимеш | роздзя́плюватимете |
| 3 особа | роздзя́плюватиме | роздзя́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роздзя́плюю | роздзя́плюємо, роздзя́плюєм |
| 2 особа | роздзя́плюєш | роздзя́плюєте |
| 3 особа | роздзя́плює | роздзя́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роздзя́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роздзя́плював | роздзя́плювали |
| жін. р. | роздзя́плювала | |
| сер. р. | роздзя́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| роздзя́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| роздзя́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| роздзя́плювавши | ||