| роздурі́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роздурі́тися, роздурі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роздурі́ймося, роздурі́ймось | |
| 2 особа | роздурі́йся, роздурі́йсь | роздурі́йтеся, роздурі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роздурі́юся, роздурі́юсь | роздурі́ємося, роздурі́ємось, роздурі́ємся |
| 2 особа | роздурі́єшся | роздурі́єтеся, роздурі́єтесь |
| 3 особа | роздурі́ється | роздурі́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роздурі́вся, роздурі́всь | роздурі́лися, роздурі́лись |
| жін.р. | роздурі́лася, роздурі́лась | |
| сер.р. | роздурі́лося, роздурі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роздурі́вшись | ||