| благослови́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | благослови́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | благослові́мо, благослові́м | |
| 2 особа | благослови́ | благослові́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | благословлю́ | благословимо́, благословим |
| 2 особа | благослови́ш | благословите́ |
| 3 особа | благослови́ть | благословля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | благослови́в | благослови́ли |
| жін.р. | благослови́ла | |
| сер.р. | благослови́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| благослове́нний | ||
| Безособова форма | ||
| благослове́нно | ||
| Дієприслівник | ||
| благослови́вши | ||