Благословенний Posted on by / 0 Comment благосло́венний1 – дієприкметник (від: благословити) відмінок однина множина чол.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Тільки що стало на світ благословитися, затуркотів барабан. … Тільки що почало на світ благословитися, – … Мотря того лихого дня прокинулась, ще тільки стало на світ благословитись. … Не чула вона, коли й треті півні прокричали; не помітила, коли почало на світ благословитися.
Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment – Підійди сюди, хочу благословити тебе перед далекою дорогою… … чи згоден ти благословити Святополка?
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Коли вони можуть усе бачити з домовини, вони повинні благословити її на цю нелегку місію. … Але дозвольте мені, смиренному слузі всевидного, з болем, горем і побожним сумом благословити вас на неї.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Отаку б мені невістку добути!» Вже почало на світ благословитись, а танці не переставали. … Перед образами дяк читав псалтир; по закутках, сидячи, куняли баби, а в одчинені вікна дивились в хату ясні зорі з далекого синього неба, з далекого невідомого краю… Почало на світ благословитись.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Лукія тимчасом розстелила килим, а Марта поставила на ньому барильце з сливянкою та, вклонившись, прохала пан-отця благословити.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment Почули й коні Семенові, що мав на світ благословитись, й заіржали, голодні, в повітці.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment Але перед тим, як благословити молодих, вона одібрала-таки в нареченої шинель із словами: —
