розкле́єний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкле́єний | розкле́єна | розкле́єне | розкле́єні |
родовий | розкле́єного | розкле́єної | розкле́єного | розкле́єних |
давальний | розкле́єному | розкле́єній | розкле́єному | розкле́єним |
знахідний | розкле́єний | розкле́єну | розкле́єне | розкле́єні |
орудний | розкле́єним | розкле́єною | розкле́єним | розкле́єними |
місцевий | на/у розкле́єному, розкле́єнім | на/у розкле́єній | на/у розкле́єному, розкле́єнім | на/у розкле́єних |