| розколи́суватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розколи́суватися, розколи́суватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розколи́суймося, розколи́суймось | |
| 2 особа | розколи́суйся, розколи́суйсь | розколи́суйтеся, розколи́суйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розколи́суватимуся, розколи́суватимусь | розколи́суватимемося, розколи́суватимемось, розколи́суватимемся |
| 2 особа | розколи́суватимешся | розколи́суватиметеся, розколи́суватиметесь |
| 3 особа | розколи́суватиметься | розколи́суватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розколи́суюся, розколи́суюсь | розколи́суємося, розколи́суємось, розколи́суємся |
| 2 особа | розколи́суєшся | розколи́суєтеся, розколи́суєтесь |
| 3 особа | розколи́сується | розколи́суються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розколи́суючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розколи́сувався, розколи́сувавсь | розколи́сувалися, розколи́сувались |
| жін. р. | розколи́сувалася, розколи́сувалась | |
| сер. р. | розколи́сувалося, розколи́сувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розколи́сувавшись | ||