| розко́ханий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розко́ханий | розко́хана | розко́хане | розко́хані |
| родовий | розко́ханого | розко́ханої | розко́ханого | розко́ханих |
| давальний | розко́ханому | розко́ханій | розко́ханому | розко́ханим |
| знахідний | розко́ханий, розко́ханого | розко́хану | розко́хане | розко́хані, розко́ханих |
| орудний | розко́ханим | розко́ханою | розко́ханим | розко́ханими |
| місцевий | на/у розко́ханому, розко́ханім | на/у розко́ханій | на/у розко́ханому, розко́ханім | на/у розко́ханих |
| [розм.] | ||||