| розкоха́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкоха́тися, розкоха́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкоха́ймося, розкоха́ймось | |
| 2 особа | розкоха́йся, розкоха́йсь | розкоха́йтеся, розкоха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкоха́юся, розкоха́юсь | розкоха́ємося, розкоха́ємось, розкоха́ємся |
| 2 особа | розкоха́єшся | розкоха́єтеся, розкоха́єтесь |
| 3 особа | розкоха́ється | розкоха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкоха́вся, розкоха́всь | розкоха́лися, розкоха́лись |
| жін.р. | розкоха́лася, розкоха́лась | |
| сер.р. | розкоха́лося, розкоха́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкоха́вшись | ||