Розкублитися

Знайти приклади в літературі

розку́блитися – дієслово доконаного виду
Інфінітив розку́блитися, розку́блитись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа розку́блімося, розку́блімось, розку́блімся
2 особа розку́блися, розку́блись розку́бліться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розку́блюся, розку́блюсь розку́блимося, розку́блимось, розку́блимся
2 особа розку́блишся розку́блитеся, розку́блитесь
3 особа розку́блиться розку́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розку́блився, розку́бливсь розку́блилися, розку́блились
жін.р. розку́блилася, розку́блилась
сер.р. розку́блилося, розку́блилось
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник
розку́блившись


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *