Результати пошуку слова: Покуття

Село знало, що воно не повстане, але поміщикам це було невідомо — і вони тремтіли у своїх маєтках, з острахом констатуючи, що радіус діяльності опришківської ватаги все ширшає, все з дальших околиць Підгір’я й Покуття приходять вісти про молодецькі нальоти Довбуша.

Посидь іще якусь часинку, ощаслив моє покуття і господу. У тебе старий бог з покуття зійшов, а нового не встиг поставити?

Біля покуття плаче, затуливши очі краєм хустки. Батько біля лави, близько покуття; мати при стіні, а діти, скорчені, недалеко від печі.

Він прямо пробрався за стіл, на покуття… –

Оставшись один, Запорожець зняв з покуття портрет Сталіна.

Царя на дзиглик посадили, А сами мовчки одступили Від покуття аж до дверей.

Ще, може, скажеш, що сама попадя аж на покуття посадила тебе?

31/V [19]42 Потрясаючу картину можна зробити, написати монолог про дядька, який знiмав з покуття портрет Сталiна, що висiв був на мiсцi Бога.