| розпекти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпекти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпечі́мо, розпечі́м | |
| 2 особа | розпечи́ | розпечі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпечу́ | розпечемо́, розпече́м |
| 2 особа | розпече́ш | розпечете́ |
| 3 особа | розпече́ | розпечу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпі́к | розпекли́ |
| жін.р. | розпекла́ | |
| сер.р. | розпекло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпе́чений | ||
| Безособова форма | ||
| розпе́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| розпі́кши | ||