| | |
| розплива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому-небудь – про рідину; утворювати патьоки, плями, залишати сліди – про чорнило, фарбу і т. ін; утрачати чіткість обрисів, окреслення; ставати невиразним – у тумані, сутінках, від запаморочення) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розплива́тися, розплива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розплива́тиметься | розплива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розплива́ється | розплива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розплива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розплива́вся, розплива́всь | розплива́лися, розплива́лись |
| жін. р. | розплива́лася, розплива́лась |
| сер. р. | розплива́лося, розплива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розплива́вшись |
