| розпра́ва1 – іменник жіночого роду | ||
| (покарання; установа; розгляд справи) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розпра́ва | розпра́ви |
| родовий | розпра́ви | розпра́в |
| давальний | розпра́ві | розпра́вам |
| знахідний | розпра́ву | розпра́ви |
| орудний | розпра́вою | розпра́вами |
| місцевий | на/у розпра́ві | на/у розпра́вах |
| кличний | розпра́во* | розпра́ви* |