| розчи́стити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розчи́стити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розчи́стьмо | |
| 2 особа | розчи́сть | розчи́стьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розчи́щу | розчи́стимо, розчи́стим |
| 2 особа | розчи́стиш | розчи́стите |
| 3 особа | розчи́стить | розчи́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розчи́стив | розчи́стили |
| жін.р. | розчи́стила | |
| сер.р. | розчи́стило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розчи́щений | ||
| Безособова форма | ||
| розчи́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| розчи́стивши | ||