| ску́плений1 – дієприкметник | ||||
| (зібраний, зосереджений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ску́плений | ску́плена | ску́плене | ску́плені |
| родовий | ску́пленого | ску́пленої | ску́пленого | ску́плених |
| давальний | ску́пленому | ску́пленій | ску́пленому | ску́пленим |
| знахідний | ску́плений, ску́пленого | ску́плену | ску́плене | ску́плені, ску́плених |
| орудний | ску́пленим | ску́пленою | ску́пленим | ску́пленими |
| місцевий | на/у ску́пленому, ску́пленім | на/у ску́пленій | на/у ску́пленому, ску́пленім | на/у ску́плених |
| [розм.] | ||||