| борони́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (обороняти; забороняти) | ||
| Інфінітив | борони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бороні́мо, бороні́м | |
| 2 особа | борони́ | бороні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | борони́тиму | борони́тимемо, борони́тимем |
| 2 особа | борони́тимеш | борони́тимете |
| 3 особа | борони́тиме | борони́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бороню́ | боро́нимо, боро́ним |
| 2 особа | боро́ниш | боро́ните |
| 3 особа | боро́нить | боро́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| боро́нячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | борони́в | борони́ли |
| жін. р. | борони́ла | |
| сер. р. | борони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| борони́вши | ||