| спу́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | спу́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | спу́чуватиме | спу́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | спу́чує | спу́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спу́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спу́чував | спу́чували |
| жін. р. | спу́чувала | |
| сер. р. | спу́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спу́чувавши | ||