бракува́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бракува́льник | бракува́льники |
родовий | бракува́льника | бракува́льників |
давальний | бракува́льникові, бракува́льнику | бракува́льникам |
знахідний | бракува́льника | бракува́льників |
орудний | бракува́льником | бракува́льниками |
місцевий | на/у бракува́льникові, бракува́льнику | на/у бракува́льниках |
кличний | бракува́льнику | бракува́льники |