| стидни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стидни́й | стидна́ | стидне́ | стидні́ |
| родовий | стидно́го | стидно́ї | стидно́го | стидни́х |
| давальний | стидно́му | стидні́й | стидно́му | стидни́м |
| знахідний | стидни́й, стидно́го | стидну́ | стидне́ | стидні́, стидни́х |
| орудний | стидни́м | стидно́ю | стидни́м | стидни́ми |
| місцевий | на/у стидно́му, стидні́м | на/у стидні́й | на/у стидно́му, стидні́м | на/у стидни́х |