| | | | |
| стлума́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (витлумачений) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | стлума́чений | стлума́чена | стлума́чене | стлума́чені |
| родовий | стлума́ченого | стлума́ченої | стлума́ченого | стлума́чених |
| давальний | стлума́ченому | стлума́ченій | стлума́ченому | стлума́ченим |
| знахідний | стлума́чений, стлума́ченого | стлума́чену | стлума́чене | стлума́чені, стлума́чених |
| орудний | стлума́ченим | стлума́ченою | стлума́ченим | стлума́ченими |
| місцевий | на/у стлума́ченому, стлума́ченім | на/у стлума́ченій | на/у стлума́ченому, стлума́ченім | на/у стлума́чених |
| | | | |
| [розм., рідко] | | | | |
