стовби́чення – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | стовби́чення | |
родовий | стовби́чення | |
давальний | стовби́ченню | |
знахідний | стовби́чення | |
орудний | стовби́ченням | |
місцевий | на/у стовби́ченні, стовби́ченню | |
кличний | стовби́чення* |