| телефонува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | телефонува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | телефону́ймо | |
| 2 особа | телефону́й | телефону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | телефонува́тиму | телефонува́тимемо, телефонува́тимем |
| 2 особа | телефонува́тимеш | телефонува́тимете |
| 3 особа | телефонува́тиме | телефонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | телефону́ю | телефону́ємо, телефону́єм |
| 2 особа | телефону́єш | телефону́єте |
| 3 особа | телефону́є | телефону́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| телефону́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | телефонува́в | телефонува́ли |
| жін. р. | телефонува́ла | |
| сер. р. | телефонува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| телефонува́вши | ||