| трасува́ти1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (визначати трасу; летіти, залишаючи слід) | ||
| Інфінітив | трасува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | трасу́ймо | |
| 2 особа | трасу́й | трасу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | трасува́тиму | трасува́тимемо, трасува́тимем |
| 2 особа | трасува́тимеш | трасува́тимете |
| 3 особа | трасува́тиме | трасува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | трасу́ю | трасу́ємо, трасу́єм |
| 2 особа | трасу́єш | трасу́єте |
| 3 особа | трасу́є | трасу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| трасу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | трасува́в | трасува́ли |
| жін. р. | трасува́ла | |
| сер. р. | трасува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| трасо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| трасо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| трасува́вши | ||