труба́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | труба́ч | трубачі́ |
родовий | трубача́ | трубачі́в |
давальний | трубаче́ві, трубачу́ | трубача́м |
знахідний | трубача́ | трубачі́в |
орудний | трубаче́м | трубача́ми |
місцевий | на/у трубаче́ві, трубачу́, трубачі́ | на/у трубача́х |
кличний | труба́чу | трубачі́ |