| ту́затися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ту́затися, ту́затись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ту́займося, ту́займось | |
| 2 особа | ту́зайся, ту́зайсь | ту́зайтеся, ту́зайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ту́затимуся, ту́затимусь | ту́затимемося, ту́затимемось, ту́затимемся |
| 2 особа | ту́затимешся | ту́затиметеся, ту́затиметесь |
| 3 особа | ту́затиметься | ту́затимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ту́заюся, ту́заюсь | ту́заємося, ту́заємось, ту́заємся |
| 2 особа | ту́заєшся | ту́заєтеся, ту́заєтесь |
| 3 особа | ту́зається | ту́заються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ту́заючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ту́зався, ту́завсь | ту́залися, ту́зались |
| жін. р. | ту́залася, ту́залась | |
| сер. р. | ту́залося, ту́залось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ту́завшись | ||