бузуві́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бузуві́рний | бузуві́рна | бузуві́рне | бузуві́рні |
родовий | бузуві́рного | бузуві́рної | бузуві́рного | бузуві́рних |
давальний | бузуві́рному | бузуві́рній | бузуві́рному | бузуві́рним |
знахідний | бузуві́рний, бузуві́рного | бузуві́рну | бузуві́рне | бузуві́рні, бузуві́рних |
орудний | бузуві́рним | бузуві́рною | бузуві́рним | бузуві́рними |
місцевий | на/у бузуві́рному, бузуві́рнім | на/у бузуві́рній | на/у бузуві́рному, бузуві́рнім | на/у бузуві́рних |
[рідко] |