| | |
| підтве́рджувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підтве́рджувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підтве́рджуймо |
| 2 особа | підтве́рджуй | підтве́рджуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підтве́рджуватиму | підтве́рджуватимемо, підтве́рджуватимем |
| 2 особа | підтве́рджуватимеш | підтве́рджуватимете |
| 3 особа | підтве́рджуватиме | підтве́рджуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підтве́рджую | підтве́рджуємо, підтве́рджуєм |
| 2 особа | підтве́рджуєш | підтве́рджуєте |
| 3 особа | підтве́рджує | підтве́рджують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підтве́рджуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підтве́рджував | підтве́рджували |
| жін. р. | підтве́рджувала |
| сер. р. | підтве́рджувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| підтве́рджуваний |
| Безособова форма |
| підтве́рджувано |
| Дієприслівник |
| підтве́рджувавши |