Результати пошуку слова: Тату

Тату… Батько не обзивається. … – Тату! … – Тату… – … – Тату?.. … – Тату, тату! … – Тату! … – А їх, тату, не поїдять ужi та слони? … — Далеко то є, тату? … – Але ж, тату. … – То наша рiчка пливе, тату, в Росiю? … – А кому, тату, належить Росiя? … Чого тi корови, тату, ревуть над костями?.. … – Ой, тату, тату!

— Тату, куди ви? … — Тату, де наше поле тепер? … — Спасибі, тату, — … Тату, значить, ви тепер зі Свиридом Яковлевичем зовсім заодно? … А син каже мені: «Як же я, тату, перейду, коли у вас навіть трактора нема. … — Тату! … — Ніде вас, тату, не заділо? … — Чого ви, тату, мо’, болить? … — Тату… —

тату́сів – прикметник відмінок однина множина чол.

тату́сь – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний тату́сь татусі́ родовий татуся́ татусі́в давальний татусе́ві, татусю́ татуся́м знахідний татуся́ татусі́в орудний татусе́м татуся́ми місцевий на/у татусе́ві, татусю́, татусі́ на/у татуся́х кличний тату́сю татусі́

тату́сьо – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний тату́сьо тату́сі родовий тату́ся тату́сів давальний тату́севі, тату́сю тату́сям знахідний тату́ся тату́сів орудний тату́сем тату́сями місцевий на/у тату́севі, тату́сю, тату́сі на/у тату́сях кличний тату́сю тату́сі

татуюва́вся, татуюва́всь татуюва́лися, татуюва́лись жін. … татуюва́лася, татуюва́лась сер. … татуюва́лося, татуюва́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник татуюва́вшись

тату́нь – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний тату́нь татуні́ родовий татуня́ татуні́в давальний татуне́ві, татуню́ татуня́м знахідний татуня́ татуні́в орудний татуне́м татуня́ми місцевий на/у татуне́ві, татуню́, татуні́ на/у татуня́х кличний тату́ню татуні́

тату́ньо – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний тату́ньо тату́ні родовий тату́ня тату́нів давальний тату́неві, тату́ню тату́ням знахідний тату́ня тату́нів орудний тату́нем тату́нями місцевий на/у тату́неві, тату́ню, тату́ні на/у тату́нях кличний тату́ню тату́ні [розм.]

татува́в татува́ли жін. … татува́ла сер. … татува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник тато́ваний Безособова форма тато́вано Дієприслівник татува́вши

тату́льо – іменник чоловічого роду, істота (батько) відмінок однина множина називний тату́льо тату́лі родовий тату́ля тату́лів давальний тату́леві, тату́лю тату́лям знахідний тату́ля тату́лів орудний тату́лем тату́лями місцевий на/у тату́леві, тату́лю, тату́лі на/у тату́лях кличний тату́лю тату́лі