| пірна́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пірна́ючий | пірна́юча | пірна́юче | пірна́ючі |
| родовий | пірна́ючого | пірна́ючої | пірна́ючого | пірна́ючих |
| давальний | пірна́ючому | пірна́ючій | пірна́ючому | пірна́ючим |
| знахідний | пірна́ючий, пірна́ючого | пірна́ючу | пірна́юче | пірна́ючі, пірна́ючих |
| орудний | пірна́ючим | пірна́ючою | пірна́ючим | пірна́ючими |
| місцевий | на/у пірна́ючому, пірна́ючім | на/у пірна́ючій | на/у пірна́ючому, пірна́ючім | на/у пірна́ючих |