| відбі́гти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбі́гти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбіжі́мо, відбіжі́м | |
| 2 особа | відбіжи́ | відбіжі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбіжу́ | відбіжимо́, відбіжи́м |
| 2 особа | відбіжи́ш | відбіжите́ |
| 3 особа | відбіжи́ть | відбіжа́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбі́г | відбі́гли |
| жін.р. | відбі́гла | |
| сер.р. | відбі́гло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбі́гши | ||